понедельник, 2 сентября 2013 г.

Модна література і наша...

Дмитрий Будинский - Полный вперед - Ужгород, Ліра, 2013 

Це також повість. І також виробнича. Її можна було б записати і до модних зараз тревелогів, Дмитро Будинський цікаво описує, скажімо, порти Нової Зеландії, порівнюючи її з рідним Закарпаттям, не завжди на користь Закарпаття, але лише до того моменту, коли довідався, що риболовля на тамтешніх гірських річечках коштуватиме чотириста доларів, а на Тереблі вона безкоштовна. Але все ж таки основні події цієї повісті розгортаються в морі. 

Центральний епізод - рятувальна операція контейнеровоза "Веллінгтон", в якій він, відхилившись від курсу, рятує екіпаж американських рибалок посеред Тихого океану поблизу Гаваїв. Не псуватиму читачеві інтриги від читання, і не переповідатиму всіх подробиць цієї операції, напишу тільки, що всі автори пригодницької літератури брехуни: фокусують свою увагу зовсім не на тому. Вони зупиняються на моменті, коли всі рибалки порятовані, вважають що це гепі-енд, добро перемогло, а професійний капітан завершує це складними роздумами над тим "Як мені тепер списувати перевитрачене паливо?" і почувається справжнім переможцем тільки тоді, коли звіт по паливу прийнято й грецький супервайзер, що керує судном з офісу, скупо приписує в телексі "вітаю, гарна робота". 

А ще ця книжка може спонукати молодь гарно вчитися. Не тільки тому, що описує ще й роки навчання в Одеській морській академії, а тому що показує що написаний в академії диплом про тайфуни Тихого океану може парадоксальним чином дозволити обійти "конкурента" на імпровізованих перегонах "хто перший стане до причалу", і вчать нас в академіях, в принципі, корисним речам, тільки дипломи оті треба писати самому, а не качати їх з інтернету. Одним словом, з усіх поглядів цікава і корисна книжка, за настроєм найбільше схожа на вже класичне "Життя моряка" уславленого капітана Дмитра Лухманова. 

Коли мені кажуть, що белетристики на Заході вже всі наїлися, модною натомість стає "література факту" або "література місця", заснована на реальних подіях, з фотографіями, схемами, картами тощо, мені хочеться сказати: "Ну так ось же". Усі троє представлених авторів-моряків просто просяться очолити наш власний хіт-парад подібних книжок. 

Але є одне але. Саме воно не дозволяє мені опублікувати цей огляд у звичному розділі культурки глянцового щотижневика, і я публікую його в інтернеті. Дві з трьох книжок написані російською. І якщо закарпатець Будинський може ще колись і дозріє до писання українською, якщо йому пояснять усі особливості тутешнього книжкового ринку, як він нам пояснив особливості азійських тайфунів, то Риборецький швидше за все заморочуватися з українською вже не стане. Він свою місію виконав - записав для нащадків. Чи скористуються, чи волатимуть "Чому не державною мовою?", коли на них сунутиме описаний ним айсберг - то справа самих нащадків. Я просто наголошую на тому, що одна з головних функцій мариністики - фіксація досвіду і передача його, тим хто виходитиме в море після нас. 

Я там згадував і книжки українських яхтсменів, так їх теж трохи є, але вже, мабуть у наступній серії.

http://www.videlka.com/avtory/dmitrij-budinskij

Комментариев нет:

Отправить комментарий