четверг, 26 сентября 2013 г.

Закрутилось, завертелось...


У Васи выходит новая книга - сборник почти взрослой поэзии, а я вспоминаю добрые наивные Васины сказки и удивительно заворожительные рисунки Катюши. С каким восторгом мы с Васей всматривались во все маленькие и большие детали огромного дуба. Было здорово... 


My dreams

І

Побачив людину. В неї замість голови булапоштова скринька. Я постукавпусто.
Напиши мені листа, - каже.
Навіщо? – питаю.
Напиши листа, - наполягає.
Написав листа: «Привіт! Мене звати Вася. А тебе? Мені здається, що ти дуже мудра людина». Вкидаю листа у скриньку. Почув биття його серця. Постукавмузика заграла.
Дякую, – каже.
Нема за що, – відповідаю.
У всьому є сенс. Навіть в одному листі.


ІІ

Мій новий друг повів мене невідомо куди. Там я побачив стіну з крижинками, з яких крапала вода. Тоді він сказав:
Взимку тут зявляються крижинки на стіні, навесні вони тануть і з них крапає вода. Влітку крапає більше, а восени крижинки зовсім пересихають
Він підійшов до малесенької крижинки, поряд з якою відчувалося пізнє літо. Невідомо чому, зі скриньки потекли сльози. Мене серце потягнуло до великої крижини, яку оточила рання весна. З кожною краплею ми ставали дорослішими, а споглядання прискорювало цей процес.
Ми пішли


ІІІ

Ну що, друже, бувай! – кажу.
Поглянь на зорі… – ігнорує.
Та перестань!
ЗоріЯкі вони прості та непрості
Ну то й що? Їх же мільярди
У всьому є сенсБачиш, маленьку яскраву зірку? Вона мояВ ній моя душа. Вонаяк і всі інші, але вона одна. Моя
Зачекай
Ці зорі утворюють серце. Вони належать представникам мого роду. Лише моя не згасла

Ця великамоя. Я це відчуваю. І вона самотня… 

1 комментарий:

  1. '' Мене серце потягнуло до великої крижини, яку оточила рання весна. З кожною краплею ми ставали дорослішими, а споглядання прискорювало цей процес.''- Неймовірно! Це слова не древнього мудреця, а 14 річного закарпатця. Яка глибина і мудрість. Вітаю, Васильку, із черговою(!) книгою. Щастя тобі, радості, доброго здоров*я та невичерпноно натхнення!

    ОтветитьУдалить