понедельник, 21 марта 2016 г.

Апологія фантастики



Апологія фантастики

Графіка Іллі Бека з сайту proza.ru
Графіка Іллі Бека з сайту proza.ru
«Міфологічний» вступ
Можна виділити щонайменше два міфи про фантастику, які побутують в українському суспільстві. Перший —  цей жанр майже не розвивається. Другий, фантастика нині не популярна, не має прихильників і безперспективна. Обізнаний читач думає зовсім протилежне. Він знає, на якому сайті, в якій електронній бібліотеці можна почитати твори сучасних фантастів і класику цього жанру. Ми опинились в абсурдній ситуації, коли є попит, є пропозиція, але їх уперто намагаються не помічати, зіштовхуючи українського читача в кращому разі в обійми російської та перекладної фантастики. Є ще міф про те, буцімто фантастика — взагалі не література і перебуває  на сходинці  нижче навіть від «рожевих» жіночих романів та детективів.
У світовій літературі наукова фантастика нині переживає кризу, але це ненадовго. Як влучно зауважив Террі Пратчетт, у більшості сучасних фантастів на горищі засхований Толкієн. Із ним вони почуваються не так самотньо. Але це їх, звичайно, не виправдовує.
Я понишпорила по сайтах, почитала те, що пишуть на форумах, прислухалася до своїх читацьких бажань, і зрозуміла, що мені треба також приєднатися до тих, хто волає в пустелі, тобто на форумах. І почну я з похвали фантастиці.